ГРЕБІНКІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
Васильківського району
Київської області
РІШЕННЯ
від 28 січня 2014 року №298-ХХІ-VІ
смт Гребінки
Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Керуючись ст..ст.143, 144 Конституції України, ст.26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні, ст..265 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, з метою збільшення потенційних джерел надходжень фінансових ресурсів до доходної частини бюджету селища, сприяння соціально-економічного розвитку територіальної громади селища Гребінки, на виконання листа Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 10.09.2013 року № 129/9/10-07-17-02-27, селищна рада
В И Р І Ш И Л А:
1.Встановити на території селища податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
2.Встановити ставки податку для фізичних осіб за 1 кв.м. житлової площі об’єкта житлової нерухомості у розмірах:
– для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року;
– для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року.
– для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна площа яких не перевищує 740 кв.м. становить один відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
– для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку,сумарна площа яких перевищує 740 кв.м.становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
3.Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:
– для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року;
– для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року.
Селищний голова Н.С.ЗБАРАЩЕНКО
Додаток 1
до рішення селищної ради
№ 298-Х Х – VI від 28.01.2014 р.
Положення
про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
1. Визначення понять
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – це місцевий податок, що сплачується платниками за об’єкти житлової нерухомості і зараховується до міського бюджету.
Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, що поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
б) житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
в) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
г) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
ґ) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
е) садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
є) дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
2. Платники податку
2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
2.2. Платниками податку, в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, є:
а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
3. Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
3.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
д) гуртожитки.
4 . База оподаткування
4.1. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.
4.2. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
4.3. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
4.4. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.
5. Пільги із сплати податку
5.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири – на120 кв. метрів;
б) для житлового будинку – на250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
6. Ставка податку
6.1. Встановити ставки податку для фізичних осіб за 1 кв.м. житлової площі об’єкта житлової нерухомості у розмірах:
6.1.1. для квартир, житлова площа яких не перевищує240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує500 кв. метрів, ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
6.1.2. для квартир, житлова площа яких перевищує240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
6.1.3. для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна площа яких не перевищує 740 кв.м. становить один відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
6.1.4. для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку,сумарна площа яких перевищує 740 кв.м.становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
6.1.5. Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:
6.1.6. для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року;
6.1.7. для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв.м. та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв.м., ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року.
7 . Податковий період
7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
8. Порядок обчислення суми податку та строк подання звітності
8.1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
8.2. Податкове повідомлення – рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
8.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.
8.4. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
8.5. Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
8.6. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набирає чинності це Положення, та надалі щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
8.7. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію (розрахунок) за формою, встановленою у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
8.8. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
8.9. У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування
9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
9.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику, впродовж трьох місяців, після отримання інформації про перехід права власності.
10. Порядок сплати податку
10.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
11. Строки сплати податку
11.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
12. Відповідальність платників і контроль за стягненням податку
12.1. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несуть платники податку відповідно до Податкового кодексу України.
12.2. Податкові органи здійснюють контроль за повнотою справляння, правильністю і своєчасністю перерахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до бюджету.
Секретар ради О.І.КРАСОВСЬКА
