Заздравне слово Гребінкам

Б’є дзвін чотириста разів,

Він б’є не випадково,

Бо ювілей серця зігрів –

І треба мовить слово.

Гребінки – це козацький дім,

Де блиск на мужніх лицях,

Усім хвала, привіт усім,

Хто з нами поріднився.

Тут краєвиди чарівні

І люди роботящі,

Вуста багаті на пісні,

Бо тут вони найкращі.

Живе тут український дух,

Живе, щоб не вмирати

Привітність, стишивши ходу,

До кожної зве хати.

Благословенна, земле, будь,

Що цих людей зростила

Гребінки – хай до тебе йдуть

Любов, повага й сила !

Гребінки – родова печать,

Не скажеш все словами.

Нехай же Божа благодать

Завжди сія над вами !

Вадим Крищенко