• 05th, Понеділок, Жовтень 2009

Гребінківчани дуже шанували Діву Марію як Матір Божу, як непорочну Діву і як Заступницю свою перед Богом. У постійній боротьбі з татарами, які часто набігали на село, їм важко було б вистояти без віри в Боже заступництво. Саме символом такої опіки вони вважали Покров Пречистої Діви. Тож і побудували в селі Свято-Покровську церкву. Точну дату побудови першої сільської церкви встановити не вдалося, але відомо, що в 1730 році після руїн старої церкви сільчани побудували нову дерев’яну церкву. Того року прихід Свято-Покровської церкви складав 60 дворів у Гребінках, ЗО дворів у Саливінках і 10 дворів у селі Пологи. Настоятелем церкви у 1730 році був Іоким Новдевич, який був освячений 22 червня 1721 року в Переяславі єпископом Кирилом Шумленським. У 1850 році церква згоріла і на її місці в 1859 році гребінківчани побудували нову, ще більшу – п’ятикупольну церкву. Священиком у 1859 році був отець Правиков. При церкві уже працювала церковно-приходська школа.

В 1914 році настоятелем Свято-Покровської церкви у Гребінках був Трегуб Софрон Іванович.

Саме цього року до Гребінок приїздить семінарист Києво-Печерського монастиря Микола Микитович Колюк який почав служити псаломщиком у Свято-Покровській церкві. З Гребінками Микола Микитович пов’язав свою долю на все життя. У Гребінках він і одружився. Через кілька років Миколу Колюка освячують у священики і переводять настоятелем церкви в сусіднє село Саливінки. Там же він і навчав сільських дітей грамоті. Незважаючи на більшовицьку владу, отець Миколай палко підтримував Українську Автокефальну Православну церкву, за що в 1930 році його арештовують, і суд виніс вирок три роки заслання.

Після відбуття покарання отець Миколай, боячись нового арешту, тимчасово оселяється в Києві і влаштовується на роботу в будівельну бригаду. Саме його бригада брала участь у спорудженні пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві.

За вказівкою більшовицької влади в 1934 році було зруйновано Гребінківську Свято-Покровську церкву. На дворищі зруйнованої церкви більшовики влаштували місце для проведення ярмарків. З великим обуренням сприйняли сільчани такий зухвалий антигосподній вчинок більшовиків. Майже всі цінності церкви жителі села встигли приховати по своїх домівках. Пізніше, живучи без своєї церкви, жителі Гребінок весь час молилися Богу і просили свою заступницю Матір Божу заступитися за них перед Богом, аби Він простив всі їхні гріхи і повернув їм храм Божий.

Отець Миколай

У1941 році, коли почалася війна з фашистською Німеччиною, отець Миколай, як і тисячі інших жителів Києва, був мобілізований на оборону столиці. Потрапивши в німецьке оточення, отець Миколай, рятуючись від полону, добирається до Гребінок, де перебувала його сім’я. В Гребінках уже хазяйнували німці.

Згодом отець Миколай почав проводити роботу з віруючими про відновлення Свято-Покровської церкви. Велику допомогу в цьому надавав сільський староста Круглик Микита Миронович. А турботами жителів села Дітківського Казимира Гавриловича та Даниленка Герасима Зіновійовича в Гребінках було відновлено церкву. Під неї було переобладнано приміщення колишнього райкому партії.

Священиком у церкві став отець Миколай. З 1941 року і до нинішнього часу служба в Свято-Покровській церкві не припинялася. За післявоєнний період Свято-Покровська церква чотири рази міняла свою квартиру, але до 1980 року гребінківчани не міняли свого священика. Протягом 40 років настоятелем церкви був отець Миколай. У 1982 році отець Миколай помер. Йому тоді виповнилося 95 років. Тисячі жителів Гребінок і навколишніх сіл прийшли провести в останню путь свого улюбленого священика. Адже багатьох з них він навчав грамоті, вінчав чи хрестив.

З 1980 року настоятелем Свято-Покровської церкви став отець Іоан Сологуб. Його турботами було перебудовано стару церкву. Вона стала більшою і вищою, а на даху встановлено хрест.

У 1986 році перебудовану церкву освятив Святійший Митрополит Київський Філарет.

Жителі Гребінок весь час мріяли спорудити нову кам’яну церкву. Із здобуттям незалежності України їхня мрія здійснилась. Зусиллями Голови Київської обласної адміністрації А. А. Засухи та його дружини Т. В. Засухи, народного депутата України, у 2000 році було розпочато будівництво нової церкви.

Будувалась вона прискореними темпами. І у 2001 році, в день Покрови Пресвятої Богородиці, була відкрита для проведення служби Божої. Цього дня її освятив Святійший Митрополит Київський і всієї України Української православної церкви Московського патріархату Володимир Сабодан.

Матеріал “Свято-Покровська церква” було взято з книги “Моє рідне село” та опубліковано з дозволу автора Миколи Полікарповича Таран