• 10, субота, Жовтень 2009

Степан Михайлович Здоренко народився в 1912 році в смт. Гребінки. Закінчив сім класів Гребінківської школи відмінником. Особливі здібності сільський хлопець мав з математики, за що керівництво районного управління освіти вирішило направити Степана Михайловича викладати математику в Лосятинську школу. За направленням районного управління освіти Степан Михайлович вступає до Білоцерківського педагогічного училища. Після його закінчення молодий учитель повертається в Гребінки і працює в рідній школі. У 1936 році знову вступає навчатися до Уманського педагогічного інституту. Після закінчення інституту був направлений на роботу директором дитячого будинку в місто Тараща.

У 1939 році був призваний на строкову службу до Червоної Армії. Через рік, у 1940 році, Здоренко Степан Михайлович закінчив курси молодших командирів.

Війну зустрів на службі в армії і відчув тяжкі дні відступу аж до берегів Волги. У 1942 році молодший командир Здоренко закінчує курси офіцерів і в числі своєї рідної частини бере участь у героїчній Сталінградській битві. Розбивши ворога під Сталінградом, Радянська Армія погнала фашистів на Захід. Степан Михайлович Здоренко визволяв рідну українську землю. Йому довелося вбрід форсувати Сиваш та штурмувати місто-герой Севастополь, а далі визволяти Білорусію, Естонію і штурмувати місто-фортецю Кенінгсберг.

Під час жорстоких боїв з фашистами Степану Михайловичу Здоренку пощастило зустрітися із своїм рідним братом, старшиною Здоренком Сергієм Михайловичем. Побути довго разом їм не вдалося, але сфотографуватися напам’ять все-таки змогли.

З першого дня війни і до її переможного кінця Степан Михайлович пройшов свою службу в рідній військовій частині №24496. З неї ж і звільнився в запас 30 серпня 1946 року. Як хороброго воїна, офіцера Радянської Армії Здоренка Степана Михайловича було відібрано до батальйону фронту, який мав брати участь у Параді Перемоги в Москві.

З орденами і медалями на грудях гребінківець Здоренко Степан Михайлович марширував у парадному строю Червоною площею на Параді Перемоги в 1945 році.

За бойові заслуги в боях з німецькими фашистами Здоренко Степан Михайлович був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом Червоної Зірки, двічі медалями за відвагу, медалями: за оборону Сталінграда, за взяття Кенінгсберга та за Перемогу над Німеччиною. Нагороджений також багатьма ювілейними медалями.

Повернувшись додому, був направлений на роботу в село Пинчуки директором школи. Аз 1951 року Степан Михайлович уже директор однієї з найкращих шкіл Гребінківського району середньої школи в селі Мар’янівка, яка була побудована за сприянням народного артиста СРСР мар’янівця Івана Семеновича Козловського.

У 1954 році Степан Михайлович вступив навчатися на заочний відділ Київського педагогічного інституту ім. Горького на фізико-математичний факультет і закінчив його в 1957 році.

З 1956 року працював спочатку вчителем математики та фізики в Гребінківській середній школі №1, а з 1963 року - завуч Гребінківської восьмирічної школи №2.

У 1965 році далися взнаки наслідки минулої війни. Тяжка хвороба змусила Степана Михайловича залишити улюблену роботу, а потім зовсім прикувала його до ліжка. Не пощастило відважному воїну і відмінному вчителю дожити до пенсійного віку. В 1970 році Здоренко Степан Михайлович помер.

Матеріал “Парадним маршем перемоги” було взято з книги “Моє рідне село” та опубліковано з дозволу автора Миколи Полікарповича Таран