Народився 16 липня 1904 року в селі Дрозди Велико-Половецького району (нині Білоцерківський район), Київської області в бідній селянській сім’ї.
Закінчив два курси історичного факультету Київського педагогічного інституту в 1933 році. Комсомольський та партійний активіст. З 1927 року член комуністичної партії.
До 1941 року працював першим секретарем Бишівського райкому партії Київської області. На початку 1941 року був зарахований слухачем військово-політичних курсів при вищій військово-політичній академії імені Леніна.
З вересня 1941 року по жовтень 1942 року військовий комісар 519 окремого саперного батальйону 295
стрілецької дивізії 37 армії. В жовтні 1942 року був тяжко поранений. З лютого 1943 року знову на фронті. По квітень 1947 року старший інструктор по організаційній роботі 6-ї окремої транспортної бригади. 8 квітня 1947 року майор Бондар Іван Савович був звільнений в запас. За участь у боях Великої Вітчизняної війни І.С. Бондар був нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни другого ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями: «За оборону Кавказа», «За звільнення Будапешта», «За Перемогу над Німеччиною».
З квітня 1947 року по грудень 1948 року працював інструктором Київського обкому партії. За особистим бажанням в грудні 1948 року Іван Савович Бондар був призначений першим секретарем Гребінківського райкому партії, де працював до 1954 року. З 1954 року обраний головою Гребінківського районного виконавчого комітету.
В 1966 році жителі селища Гребінки обрали Івана Савовича селищним головою.
Працюючи на керівних посадах Гребінківського району Іван Савович заслужив велику повагу серед жителів району та селища Гребінки, як чесний і порядний керівник.
Вийшовши на пенсію Іван Савович Бондар проводив велику громадську роботу у ветеранській організації селища.
Матеріал “Бондар Іван Савович” було взято з книги “Моє рідне село” та опубліковано з дозволу автора Миколи Полікарповича Таран